C CommaШоубіз, зірки, музика

Кашель Артура Моргана був справжнім: Роджер Кларк про п'ять років у ролі

·222 слівредакція
Кашель Артура Моргана був справжнім: Роджер Кларк про п'ять років у ролі

Хрипкий кашель Артура Моргана з Red Dead Redemption 2, який багато хто вважав тріумфом акторської техніки, виявився не імітацією. Роджер Кларк записував його, справді хворіючи на застуду.

Іноді найпереконливіше в мистецтві — не віртуозність, а збіг обставин, який неможливо підробити. Саме так сталося з одним із найвідоміших звуків сучасних відеоігор: кашлем Артура Моргана з Red Dead Redemption 2.

Роджер Кларк, який виконав роль головного героя вестерну, розповів, що моторошна реалістичність цього кашлю не була результатом майстерної імітації. Упродовж п'яти років роботи над проєктом — озвученням і мокап-моделюванням — актор неодноразово підхоплював звичайні застуди. Замість того щоб скасовувати сесії, він приїздив до студії та записував хрипи у справді хворому стані.

«Це не так погано, як ви могли б подумати, адже я мав п'ять років, щоб розподілити це навантаження», — прокоментував Кларк.

За його словами, тривалий процес не став надто виснажливим випробуванням. Розробники заздалегідь планували складні епізоди та відводили найважчі звукові сесії на кінець робочого дня. А коли актор відчував нездужання, то сам пропонував команді скористатися моментом і записати матеріал. Так у творців гри назбиралася величезна кількість неймовірно точних звукових даних.

Ця деталь звучить майже як метафора до самої історії Артура Моргана. У сюжеті герой заражається туберкульозом на ранніх етапах — після того, як жорстоко побив людину до смерті, вибиваючи борг. Ця подія стає своєрідним кармічним покаранням за злочинне життя. Згодом персонаж непритомніє від чергового нападу, і лікар ставить йому смертельний діагноз. Попри важку хворобу, він намагається спокутувати свої гріхи та допомогти іншим.

Голос, який гравці чують у ці хвилини, тісно пов'язаний із тілом, що справді слабшало. Можливо, саме тому ці сцени й досі здаються такими інтимними: за ними стоїть не стільки техніка, скільки вразливість людини, яка вирішила не ховати її від мікрофона.

Читайте також