Віра Кобзар: «Цифра тисне тільки та, яка на вагах»

Віра Кобзар не почувається на свій вік — і не приховує цього. В ефірі «Ранку у великому місті» акторка театру й кіно зізналася, що 47 років у паспорті розходяться з тим, як вона відчуває себе всередині. Єдине, що справді тисне, — не дата народження.

«Цифра тисне тільки та, яка на вагах. Це перший рік, коли вона не відповідає моєму внутрішньому стану. Мабуть, я на фізичному рівні, можливо, відчуваю (вік — прим. ред.). Бо душею й мозком я не відчуваю. Але от інколи я розумію, що щось мені лінь робити. Хоча я мушу це робити так, щоб у 57 років ви не повірили, що це мій вік у паспорті», — каже вона.

Тіло справді подає сигнали, яких раніше не було: дещо дається важче, ніж колись. Але це не привід для тривоги — радше привід для роботи. Акторка розповідає, що догляд за собою — не одноразова акція, а багаторічна звичка. Щотижня вона проходить доглядові процедури, а раз на вісім-десять місяців вдається до «більш агресивних».

«Я дбаю про це багато років. Щотижня — доглядові процедури. Раз на 8-10 місяців — більш агресивні. Дякувати Богу, поки що без ножа. Я бачу результат на жінках, який мене не задовольняє. Я, мабуть, прагну до того, щоб правильно сприймати біологічний плин часу», — ділиться Кобзар.

Пластика для неї — не порятунок, а радше те, чого хочеться уникнути. Акторка каже, що результат операцій на інших жінках її не переконує, тож вона обирає інший шлях: приймати вікові зміни, а не воювати з ними.

У цьому зізнанні є щось більше, ніж розмова про зовнішність. Це спроба говорити про час як про біологічний плин, а не як про ворога, якого треба перемогти будь-якою ціною. Питання лише в тому, чи готові ми чути такі історії — без ножа, без поспіху, з повагою до дзеркала.