639 років звуку: у найдовшому концерті світу пролунав новий акорд

У середньовічній церкві Святого Бурхарда в німецькому місті Гальберштадт 5 серпня відбулася чергова зміна акорду у творі американського композитора-авангардиста Джона Кейджа Organ²/ASLSP. Це виконання, що стартувало 5 вересня 2001 року, вважають найдовшим музичним проєктом у світі: за задумом організаторів, воно триватиме аж до 4 вересня 2640 року.

Нинішня зміна була особливою — волонтери та куратори вручну додали до спеціально сконструйованого органа трубу A4, тож безперервне звучання тепер складається з восьми нот замість семи. Це перша зміна акорду від 5 лютого 2024 року.

Історія твору почалася 1985 року, коли Кейдж написав його для фортепіано, а за два роки створив органну версію. Композитор не встиг визначити темп виконання, залишивши лише позначку ASLSP — As SLow aS Possible, тобто «якнайповільніше». Саме це формулювання організатори проєкту вирішили втілити буквально.

Чому саме 639 років? Це символічний період між 1361 роком, коли в Гальберштадті встановили перший постійний церковний орган, і 2000 роком, коли виникла концепція цього мистецького експерименту.

Технічне втілення проєкту не менш цікаве: електричний механізм безперервно подає повітря в труби, підтримуючи звучання, а клавіші залишаються натиснутими завдяки невеликим мішкам із піском. Лише в моменти зміни акордів люди вручну замінюють труби. 2011 року інструмент помістили в акриловий корпус, аби зменшити кількість скарг на постійний звук.

Наступна зміна акорду запланована на 5 жовтня 2027 року — тоді зі звучання вилучать ноту E4, яку додали 5 вересня 2020-го. А поки що організатори продають «фінальні квитки» на завершення виконання 4 вересня 2640 року. Вартість — 2640 євро, і їх можна передавати у спадок.

Цей проєкт — більше ніж музичний перформанс. Він перетворює час на матеріал мистецтва, змушуючи замислитися про тривалість, пам'ять і те, як звук може існувати поза межами людського життя. Можливо, саме в цьому й полягає справжня сутність «якнайповільнішого» твору — у здатності пережити своїх творців і слухачів.