«Одіссея» Нолана: рекорд, що переписав історію прокату

Екранізація гомерівського епосу Крістофера Нолана зібрала $1,35 млрд і стала найкасовішим фільмом з рейтингом R. Що стоїть за цим досягненням і чому стрічка викликала суперечки.
Коли Крістофер Нолан брався за «Одіссею», здавалося, що це виклик самому собі: перенести на екран епос, якому майже три тисячі років, і зробити це так, щоб сучасний глядач пішов у кінотеатри. Тепер можна казати: виклик прийнято. Стрічка зібрала $1,35 млрд у світовому прокаті й очолила список найкасовіших фільмів з рейтингом R за всю історію кіно.
Попередній рекорд у цій категорії тримав «Дедпул і Росомаха» з Раяном Рейнольдсом та Г’ю Джекманом — $1,34 млрд від 2024 року. Різниця невелика, але символічна: супергеройський блокбастер поступився місцем класичному сюжету про мандри Одіссея.
Рейтинг R, який стрічка отримала в США за «насильство та певну лексику», зазвичай вважають обмеженням для касових зборів. Глядачі до 17 років можуть потрапити на такий фільм лише з батьками або повнолітнім опікуном. У Британії «Одіссею» позначили як придатну для глядачів від 15 років, в Австралії — обмежили через «недитячі теми, насильство та ненормативну лексику». Попри це, фільм не лише окупився, а й побив рекорди.
Особливо теплий прийом стрічка знайшла у Британії та Ірландії — $92,7 млн, що стало другим показником після домашнього прокату. Франція додала $69,3 млн, Італія — $55,6 млн, Китай — $36,3 млн. Цифри можуть ще зрости, адже фільм продовжує йти в кінотеатрах.
Для самого Нолана «Одіссея» вже стала найкасовішим проєктом у кар’єрі: 10 серпня 2026 року вона обійшла «Темного лицаря: Відродження легенди» (2012) з його $1,082 млрд. Це також найдорожча адаптація гомерівського епосу — бюджет склав $250 млн.
Цікаво, що, готуючись до зйомок, Нолан вивчив кілька перекладів «Одіссеї» — Емілі Вілсон, Е. В. Ріє та Роберта Фейглза. Перший рядок перекладу Вілсон «Розкажи мені про складну людину» став для режисера орієнтиром у створенні образу головного героя. Проте сама перекладачка сценарій розкритикувала: в есе для London Review of Books вона заявила, що стрічці бракує психологічної, емоційної та моральної глибини. Її слова прозвучали жорстко: «Мені було б соромно писати будь-яку частину цього сценарію».
Попри суперечки, «Одіссея» підтверджує давню тенденцію: історії, що спираються на літературу, мають на 53% вищі світові збори, ніж оригінальні сценарії. Можливо, секрет у тому, що глядачі приходять не лише за видовищем, а за вічним сюжетом, який щоразу відкривається по-новому.
Читайте також
Ще в розділі «Театр і кіно»
- «Астенічний синдром» Муратової: похмурі 1980-ті на екрані «Жовтня»
- Кауан Еліас: мета — стати найкращим бомбардиром Ліги чемпіонів
- «Друге дихання»: у Тернополі покажуть документальне кіно про військових просто неба
- Три студентські стрічки з майстерні Томашпольського їдуть на міжнародні фестивалі
- Лієв Шрайбер приїхав на місце ракетної атаки в Києві






