«Люди без статі»: Дар'я Петрожицька про те, з ким їй легко грати інтимні сцени

10 вересня 2026, 07:00 ·304 слівредакція

Акторка Дар'я Петрожицька розповіла, що найкомфортніше їй працювати в пікантних сценах з Андрієм Ісаєнком, і пояснила, чому актори називають себе «людьми без статі».

Інтимна сцена на знімальному майданчику — це передусім домовленість, а не спокуса. Саме так описує цю частину професії Дар'я Петрожицька, яка в розмові з Анною Севастьяновою для проєкту «Наодинці з Гламуром» назвала колегу, з яким їй найлегше працювати в таких епізодах.

За словами акторки, інтимні сцени зазвичай не репетирують — їх лише обговорюють, а знімальна група на час роботи залишає майданчик, щоб не створювати зайвого дискомфорту. Петрожицька каже, що в акторському середовищі побутує формулювання «люди без статі»: воно описує стан, коли виконавці усвідомлюють, що перед ними просто робота.

Попри це, напруженість у парі все ж виникає не завжди однаково. Найкомфортнішим партнером Петрожицька називає Андрія Ісаєнка.

«Перший, про кого я подумала, так це Андрій Ісаєнко, бо настільки комфортно! Є у нас таке поняття серед акторів, що ми — люди без статі. Коли ти не соромишся партнера, а він хлопець, у нього своя сім'я, у мене своя, але ти розумієш, що це ваша робота. З Андрієм мені максимально комфортно в будь-якій сцені, бо ми завжди знаємо, що це робота, і не соромимося одне одного. Бо іноді відчувається сором'язливість», — розповіла вона.

Окремо Петрожицька торкнулася теми ролей, які нібито можна отримати через близькість. За її словами, такого досвіду в неї не було: усе складалося професійно, і на її шляху траплялися професійні люди. Водночас акторка зауважила, що чула подібні історії від знайомих, і досі не може в них повірити.

«Мені щастило з цим. Ніколи не було! Все завжди професійно. Моє життя мене зіштовхувало з професійними людьми. Я від дитинства це знаю, що кіно — це через ліжко. Не було у мене таких ситуацій! Навіть у моїх знайомих, де дійсно так, то я досі не вірю в це», — зізналася артистка.

Ця розмова — не лише про межі на майданчику. Вона про те, як професія вчить відокремлювати тіло від ролі й довіру від інтимності, а партнерство на зніманні робить схожим на спільну мову, якою двоє людей домовляються про одне й те саме — що це лише робота.