C CommaШоубіз, зірки, музика

Алла Пугачова розплакалась на щорічній зустрічі з Раймондом Паулсом

·339 слівредакція
Алла Пугачова розплакалась на щорічній зустрічі з Раймондом Паулсом

77-річна співачка опублікувала зворушливі кадри з традиційної родинної зустрічі з латвійським композитором. У відео вона співає пісню «Я багато не сказала…» і не стримує сліз.

У соцмережах Алла Пугачова поділилася моментами зі щорічної зустрічі з Раймондом Паулсом. За столом у затишній атмосфері зібралися чоловік співачки Максим Галкін, їхні діти Ліза та Гаррі, а також близькі друзі родини. У центрі уваги, звісно, був сам маестро.

На одному з опублікованих відео Пугачова починає співати «Я багато не сказала…» і раптом просльозилась. Цих кількох кадрів виявилося достатньо, щоб передати теплу атмосферу вечора, сповненого музики та спогадів.

«Щорічна традиційна сімейна зустріч із маестро Раймондом Паулсом. Музика, спогади та обов'язкове побажання зустрітися наступного року "без втрат". Хай так і буде!» — написала співачка під дописом.

Для вечора Пугачова обрала темний лаконічний образ, а Галкін з'явився у білосніжній сорочці — просто й зі смаком. Шанувальники в коментарях бажали маестро та родині здоров'я, довголіття й миру. Серед тих, хто вподобав публікацію, помітили Софію Ротару, Віру Брежнєву та Віталія Козловського.

Ця зустріч — частина традиції, яку родина береже вже багато років. Але нинішній вечір має особливий підтекст: після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Пугачова та Галкін покинули країну, не приховуючи антивоєнної позиції. Галкіна в РФ офіційно визнали «іноагентом».

Співачка пояснювала, що спершу поїхала на лікування до Ізраїлю, але остаточно залишити Росію вирішила після політичного тиску та переслідування її сім'ї. Нещодавно вона також розповідала про проблеми зі здоров'ям: після падіння та перелому тазостегнового суглоба чотири місяці була практично прикута до ліжка й переживала панічні атаки.

Тож кадри, де Пугачова, попри все, усміхається за столом у колі рідних, — це не просто світська хроніка. Це історія про дружбу, що триває десятиліттями, і про бажання зберегти традиції навіть тоді, коли життя розкидає по різних країнах. Хай так і буде — без втрат.

Читайте також