Співачка з Вінниччини сіла за штурвал комбайна, аби замінити пораненого сина

У селі Махнівка на Вінниччині, серед пожовклих ланів, можна побачити незвичну картину: за штурвалом старенького комбайна — усміхнена жінка. Це Антоніна Петрушкевич, письменниця, поетеса, композиторка й керівниця народного гурту «Калина». Для неї робота на техніці — не тягар, а радше відпочинок і навіть джерело натхнення.

«Для мене це релакс. Мені подобається бачити, як переді мною біжить хвиля пшениці, а я в цей час ловлю її, обмолочую зерно, а воно сиплеться у бункер. Від такого починає бігти хвиля у моїй душі», — розповідає жінка.

Любов до техніки в Антоніни з юності: ще школяркою вона здобула права трактористки. Каже, що навіть тоді керувала машиною краще за деяких досвідчених колег. Комбайна навчив її чоловік Віктор, хоч вона сама цього прагнула.

Цьогоріч жінка вийшла в поле не для власного задоволення. Її син Володимир, який разом із батьком опікується господарством, повернувся з війни з чотирма тяжкими контузіями. У спекотні дні травми даються взнаки, тож він не зміг працювати. «Я заспокоїла його. Сказала, аби не хвилювався, що зроблю ту роботу, яку мав він робити. Рада, що можу допомогти дитині», — каже Антоніна.

Родина вирощує озиму пшеницю, ячмінь і сою. Працюють на власній та орендованій землі. Утім, як зізнається фермерка, нинішні ціни на зерно не покривають затрат: за тонну пшениці пропонують близько п’яти тисяч гривень, тоді як літр пального коштує сто й не завжди доступний. Однак лишати хліб у полі не можна, тож родина збирає врожай спільними зусиллями.

Попри важку працю, у полі Антоніна не перестає бути творчою людиною. «Поле у нас починається одразу за хатою. Це така краса! Я сідаю на комбайн чи на трактор, і під час роботи, буває, народжуються поетичні рядки», — ділиться вона.

Поза жнивами пані Антоніна — авторка дев’яти поетичних збірок, однієї прозової книги та близько ста пісень, частина з яких, як вона з гордістю зазначає, стала народною. Нещодавно вона завершила роботу над новою композицією «Пісня любові». А 18 серпня у Калинівському будинку культури відбудеться презентація її першої прози — книги «Настане завтра», присвяченої людям, яких торкнулася війна. Серед героїв — мати, що втратила на війні сина й онука, батько, який не дочекався сина ще з 2015 року. Назва книги народилася зі сну одного з героїв: у ньому загиблий син просив батька вірити, що настане завтра.

Антоніна Петрушкевич — приклад того, що навіть у найтемніші часи можна знайти сили працювати, творити й підтримувати найдорожчих. Її історія — про жінку, яка вміє все: писати пісні, керувати гуртом і виходити в поле, коли це потрібно її родині.