Микола Бровченко: ШІ в музиці — «шахрайство вищої проби»

Штучний інтелект дедалі впевненіше заходить на територію, яку донедавна вважали суто людською, — музику. І це викликає дедалі гучніші суперечки: чи здатен алгоритм не просто скласти мелодію, а й замінити самого митця? Свою позицію в розмові з журналістами висловив Микола Бровченко — автор пісень, що стали знаковими для української естради часів Незалежності.

На його думку, ШІ цілком може створювати композиції, які стануть хітами. «Коли ШІ з'явився, то він настільки акуратненько перейняв усе зроблене за 150 років звукозапису, що йому скласти з цього щось «нове» – елементарно. Він ніби каже людям: «Ну, ви ж приблизно отаке пишете?». Серйозно! Він ніби іронізує і каже: «Ну це ж приблизно те, що ви хочете?» – зауважив автор пісень.

Попри це, сам Бровченко ставиться до технології обережно. Він не віддає їй права «творити» — лише допомагає собі нею. «Я ніколи не віддаю ШІ справу «творити». Коли роблю свої демки пісень із ШІ, неодмінна умова: тільки моя аудіоверсія цілої пісні, тільки мій текст до останньої коми, крапки, тільки моя конструкція, тільки мій промпт, який чітко йому розказує, де що має звучати, а де тиша, а де тут буде соло або не буде. Все це я роблю, і з 25-ї, 26-ї, я не знаю, якої там спроби, виходить щось таке, що я й хотів. Серйозно, це така робота – аранжувальника, продюсера», – пояснив він.

Митець розповів і про власні експерименти. Одного разу він дав ШІ свій текст і замовлення зробити з нього пісню — і отримав непогану мелодію, навіть кілька варіантів. Але видавати їх за свої, каже, не може. В іншому випадку він сам наспівав музику й голосом зобразив текстову «рибу», а ШІ написав до неї український текст, який автор зберіг. «Хай мене вибачать сучасні поети, але там уже є думка. Так що це такі два експерименти обережно я провів і сказав: «Окей», – додав Бровченко.

На його переконання, за кілька років алгоритми робитимуть усе — і не гірше за людей. Та саме тому, вважає він, у світі наростає спротив: у мистецьких колах і не лише. Зрештою, каже митець, це дійде й до слухачів, які зрозуміють, як їх «розводять». «ШІ вам напише навіть симфонію, але видавати за своє таку роботу – неморально і неетично…» – наголосив він.

Окремо Бровченко звернув увагу на пісні, створені ШІ, які вже звучать на радіо й навіть очолюють рейтинги. За його словами, межа між людським і нелюдським у музиці стає дедалі розпливчастішою, бо всі зазвичай кажуть, що «трохи залучили» інтелект. А далі, припускає автор, можуть бути несподівані повороти: пісні як такої немає — є промпт, згенерований трек, який виконавець переспівує наживо, і жодної ясності щодо авторства.

Порівняння ШІ з мелотронами чи синтезаторами, які свого часу теж змінили музику, Бровченко вважає некоректним. На його думку, ті інструменти були лише інструментами, і грали на них люди. «І це дуже слизька доріжка. Тому зараз за це взялися і технологічно, і юридично, бо відчули, що мільйони грошей заробляються просто шахрайським способом. Насправді мелотрони, синтезатори, коли вони з'являлися, на них грали люди. Це були просто інструменти. Дуже часто зараз порівнюють: «Та це ж те саме». Так, але трошечки не те саме. Це вже шахрайство вищої проби – те, що робить ШІ. Це звичайна брехня» – сказав він.

Підсумовуючи, автор пісень бачить для штучного інтелекту роль помічника, а не заміни митця. «Абсолютно. Не більше. І він таким стане. Інша справа, ми зараз маємо награтися в це. Так із усіма винаходами було», – переконаний Бровченко.

Микола Бровченко — автор пісень, які стали знаковими для української естради часів Незалежності. Його «Панно Кохання» принесла Україні у 1993 році першу визначну міжнародну музичну перемогу — гран-прі на конкурсі «Слов'янський базар» у Вітебську. Суперхіт «Полуднева спека» у 2000-х вивів виконавицю цієї пісні в перший ешелон українського шоу-бізнесу, а зняте в українській Ялті відео визнали найкращим за версією фестивалю «Таврійські Ігри». Ще один патріотичний шлягер — «Україна – це ти» — наприкінці 2016 року внесли до шкільної програми. Нині митець готує проєкт «Тишком-нишком», де постане у новому для себе форматі, а його пісні наживо виконає співачка Тетяна Гончарова — у жанрах софт-року, джазу, фолку й блюзу.