Джессі Айзенберг пережив обстріл Львова: «Це розбиває мені серце»

Ніч проти 30 липня у Львові видалася тривожною: через загрозу повітряної атаки містяни спускалися в укриття. Серед них був і голлівудський актор Джессі Айзенберг, який приїхав на Львівщину з благодійною метою. Зранку, побачивши наслідки російського удару, він не стримав емоцій.

«Це було спустошливо. Жахливо, обурливо і трагічно. Я подумав: "А що було б, якби бомбили Нью-Йорк, якби бомбили мій будинок?". Бо Львів дуже нагадав мені місто, у якому я живу. Це просто розбиває мені серце», — поділився враженнями Айзенберг.

Разом із дружиною Анною актор узяв участь у міжнародному проєкті The Campfire Project, який організовує терапевтичні мистецькі табори для постраждалих від війни. Разом із польсько-українською організацією Folkowisko вони провели тиждень із понад 70 дітьми, які через війну втратили домівки або були змушені покинути рідні місця.

У програмі табору — танці, образотворче й театральне мистецтво, а також психологічні консультації. До роботи з дітьми долучилися художники, арттерапевти та фахівці з психічного здоров'я. Сам Айзенберг підійшов до справи серйозно: протягом року він вивчав кирилицю, щоб грати українською в дитячих виставах. Щоправда, зізнається, що це дається йому нелегко.

«Чесно кажучи, я не дуже хороший актор, коли граю українською. Тому після вистави я кажу людям: "Будь ласка, подивіться на мене в американському фільмі, щоб зрозуміти, що насправді я вмію грати"», — жартує він.

Для Айзенберга цей візит має глибоко особистий вимір. Нещодавно він, його дружина та дитина отримали польське громадянство. Виявилося, що предки актора походять із Люблінщини, а під час Другої світової війни католицька родина у Львові врятувала життя його двоюрідній родичці.

«Бути тут для мене дуже особистий досвід. Моя родина пережила війну у Львові. Зовсім поруч із місцем, де ми зараз працюємо, хтось врятував життя моєї родини. Тому в певному сенсі я відчуваю обов'язок бути тут і робити щось позитивне для людей, які зараз переживають війну», — розповів актор.

Історія Айзенберга — не лише про зірковий жест, а про те, як війна стирає кордони між чужим і своїм болем. Його слова про Львів, що нагадує Нью-Йорк, — нагадування: будь-яке місто може опинитися під обстрілом, і кожен може стати тим, хто простягне руку допомоги.