KISFF-2025: одинадцять програм короткого метру, які варто побачити

Короткий метр — це не «маленьке кіно», а окрема мова, де за кілька хвилин автори встигають сказати більше, ніж інші за дві години. Програмна директорка фестивалю Олександра Прокопенко вибрала одинадцять добірок, які варто внести в розклад.

Одна з них присвячена раннім роботам Пауля Верговена. Ще до своїх гучних повнометражних стрічок режисер звертався до бажання, насильства, владних стосунків і пошуку ідентичності — тем, які згодом стануть його візитівкою.

Три студентські роботи Крістіана Петцольда, автора «Фенікса», «Транзиту» й «Червоного неба», зняті на зламі 1990-х. Вони передають повітря Німеччини часів падіння Берлінського муру та об'єднання країни, а їхні герої шукають себе посеред суспільних і економічних зсувів. Тут уже вгадується інтерес режисера до простору, нестабільної зайнятості, стосунків і прагнення змінити життя.

Сім робіт чеського сюрреаліста Яна Шванкмаєра охоплюють різні періоди — від абсурдної «Квартири» до політичної «Смерті сталінізму в Богемії». Поєднуючи анімацію та ігрове кіно, митець оживляє предмети й матеріали, досліджуючи людські апетити, механізми влади та химерність буденності.

Добірка від Soundwatch Berlin занурює в нічне життя обох частин розділеного Берліна 1960–1980-х. Експериментальна музика, незалежні молодіжні клуби, диско, панк і нова хвиля складаються в історію сцени, з якої наприкінці 1980-х виросли передумови майбутнього техно-руху.

Окрема програма зібрана з робіт шведської режисерки Ловіси Сірен — про переживання, що не перестають боліти. Сірен сама пише сценарії та монтує свої фільми, зупиняючись на найгостріших емоційних моментах.

П'ять коротких історій досліджують право розпоряджатися власним тілом. У центрі — нав'язливі прагнення, тілесні зміни та наслідки постійного невдоволення собою.

Міський медіаархів Центру міської історії зібрав домашні й аматорські зйомки кінця 1930-х — 1980-х разом із сучасними переосмисленнями архіву. Сімейні свята, міські краєвиди, дозвілля й експерименти з плівкою показують, як камера ставала частиною повсякдення та інструментом творчого самовираження. Програму адаптовано: звукоопис (AD) і розширені українські та англійські субтитри (SDH).

Ще одна добірка знайомить із різними гранями українського короткого метру — від історії родини й повсякдення Чорнобиля до абсурдної анімації та спроби повернути втрачену близькість. Тут поєднуються спостереження за життям, соціальна сатира й особисті історії. Адаптація така сама: звукоопис і розширені субтитри.

П'ять історій про вразливість, внутрішню боротьбу та досвід, що змінює людину. Моторошна ніч, перерва в супермаркеті, підготовка до спортивних змагань і повернення військового до цивільного життя стають простором для складних рішень. Окреме місце посідає особиста анімаційна розповідь про початок повномасштабного вторгнення в Ірпені. Програму так само адаптовано для глядачів із порушеннями зору та слуху.

П'ять фільмів про родину, дорослішання й непрості стосунки з близькими: знайомство з майбутньою невісткою обертається зіткненням традицій, усиновлення означає прощання зі звичним світом, а кохання вимагає відвертості. Реалістичні сюжети сусідять із фантастичним перетворенням, яке змушує подружжя переосмислити спільне життя.

Завершує перелік добірка з шести українських короткометражок про пам'ять, втрату дому та пошук близькості. Через сімейні архіви, несподівані зустрічі й сюрреалістичні подорожі автори досліджують, як війна змінює повсякденність і стосунки між людьми. Програма продовжує проєкт «Довженко-Центру», який від 2013 року знайомить глядачів із новими іменами українського кіно.

Короткий метр тим і цінний, що не дає часу на компроміси: або влучно, або ніяк. І саме тому тиждень KISFF — добра нагода перевірити, як звучить сучасне кіно, коли йому лишають лише найнеобхідніше.