C CommaШоубіз, зірки, музика

Наталія Данилова: як Варя Сінічкіна стала обличчям цілої епохи

·373 слівредакція
Наталія Данилова: як Варя Сінічкіна стала обличчям цілої епохи

У Санкт-Петербурзі на 71-му році життя померла акторка Наталія Данилова — та, чия Варя Сінічкіна з «Місця зустрічі змінити не можна» назавжди лишилася в пам'яті глядачів.

Іноді одна роль виявляється сильнішою за цілу біографію. Для Наталії Данилової такою роллю став молодший сержант Варя Сінічкіна у фільмі Станіслава Говорухіна «Місце зустрічі змінити не можна» (1979) — стрічці, де поряд із нею грали Володимир Висоцький і Володимир Конкін. Саме ця робота зробила її справжньою зіркою радянського кіно.

Акторка померла 8 вересня в хоспісі від важкої хвороби, але про її смерть стало відомо лише 16 вересня. Вона жила сама, дітей не мала. Смерть підтвердили в Театрі ім. В. Ф. Комісаржевської, де Данилова виступала з 2021 року. «Ми глибоко сумуємо з приводу смерті чудової актриси та прекрасної, чарівної жінки», — ідеться в некролозі театру. Останньою її роллю на цій сцені стала Іда у виставі «З тобою і без тебе».

Доля Данилової — це історія про те, як кіно дарує славу, але не завжди дає опору. Вона народилася в Ленінграді в родині відомого археолога Юрія Мочанова, який згодом жив, помер і був похований у Києві. Її зведений брат — відомий український телеведучий, автогонщик і журналіст Олексій Мочанов. Першу роль Данилова зіграла у 13 років у фільмі Ігоря Масленникова «Завтра, третього квітня». Після школи здобула акторську освіту й вийшла на сцену БДТ. Знімалася у стрічках «Таємниця „Чорних дроздів“», «Маленькі трагедії», «Життя Кліма Самгіна».

За повідомленнями, у 1992 році їй довелося піти з БДТ, і тоді вона бралася за будь-яку роботу — зокрема за озвучування фільму «Брат-2». Двічі була заміжня, але дітей не мала. У 2001 році влаштувалася в театр імені Коміссаржевської, періодично з'являлася на екрані, а згодом стала відлюдницею, майже не показуючись на публіці, хоч і продовжувала грати на сцені. Зв'язок із нею підтримував пітерський актор Іван Красько; він розповідав, що вона жила практично в злиднях, збираючи пляшки.

Смерть Данилової — не просто некролог зірки минулого. Це нагадування про те, як крихко влаштована пам'ять культури: образ, що десятиліттями живе на екрані, може існувати окремо від людини, яка його створила. Варя Сінічкіна лишається молодою на плівці — тоді як її виконавиця доживала віку майже непоміченою. І в цьому контрасті — найточніша драма акторської професії.

Читайте також