Одеський кінофестиваль оголосив конкурсну програму: 14 фільмів про війну та стійкість

Одеський міжнародний кінофестиваль, який цьогоріч відбудеться наприкінці серпня — на початку вересня в Києві, представив учасників Національної конкурсної програми. До добірки увійшли чотирнадцять повнометражних стрічок, що осмислюють досвід війни, людську стійкість, біль утрат і пошук майбутнього.

Основу програми склали десять документальних робіт. Вони фіксують нову реальність українців: історії воїнів, які проходять реабілітацію через театр, відвагу рятувальників і волонтерів, що під обстрілами вивозять цивільних і покинутих тварин із прифронтових зон, а також воєнні злочини проти природи в національних парках.

Ігрові фільми пропонують художні рефлексії на сучасні події. Творці розмірковують про повоєнне майбутнє, адаптацію людей із синдромом Дауна, які рятуються від війни за кордоном, і пошук дому перед катастрофою. Навіть історія про цинічного актора, що зображає пацієнта психіатричної лікарні, стає розповіддю про другий шанс, гідність і співпереживання.

Переможців у номінаціях за найкращий ігровий та документальний фільми визначить незалежне журі. Глядачі своїм голосуванням оберуть володаря Гран-прі, а Міжнародна федерація кінопреси вручить спеціальний диплом.

До конкурсної програми увійшли: «За Перемогу!» Валентина Васяновича, «Крила» Ани Роші де Соузи, «Мрія Кіри» Дениса Колеснікова, «Соліст» Сергія Сторожева, «Бо козацького роду» Романа Крупача, «Гірник» Миколи Бута, «Летять хмари з великою швидкістю» Романа Островського, «Машина часу Майдан» Володимира Тихого та Романа Любого, «Одного дня я хочу побачити тебе щасливим» Марини Нікольчевої, «Рятуй» Алессіо Ск'яцци, «Театр Ветеранів» Юлії Большинської, «Тиша лиманів» Володимира Бакума та To Die To Live Юлії Гонтарук.

Цьогорічна програма вирізняється зосередженістю на документалістиці, що фіксує війну зсередини, та художніми спробами осмислити її наслідки. Це робить фестиваль не лише майданчиком для кінопрем'єр, а й простором для колективної рефлексії про час, у якому ми живемо.