«Око прірви» Шевчука екранізують: містика, антиутопія та тоталітаризм

Роман Валерія Шевчука «Око прірви», що вийшов друком 1995 року, нарешті отримує шанс заговорити мовою кіно. За екранізацію береться режисер-документаліст Ангел Ангелов, який уже має в доробку фільми «Етос. Тінь вовка» та «Байконур. Вторгнення». Для нього ця стрічка стане дебютом у повнометражному ігровому кіно.

Сценарій створюють за підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Мистецтво в кадрі. Препродакшн аудіовізуального контенту». Завершити роботу над текстом планують до 2027 року. Продюсує проєкт Дмитро Суханов, який уже відомий стрічками «Мої думки тихі» та «Медовий місяць» і нині також працює над екранізацією роману Валер’яна Підмогильного «Місто» (прем’єра запланована на той самий 2027 рік).

Сюжет фільму розгортається в XVII столітті. До ізольованого острова серед поліських боліт веде лише один шлях — через небезпечну трясовину, яку називають Око Прірви. Легенда каже: вона забирає тих, хто вагається чи сумнівається. Перейти її можна тільки з провідником і за згодою мешканців острова. Каліграф Михайло вирушає туди в пошуках відлюдника Микити, якому приписують чудеса. Разом із ним ідуть диякон Созонт, що хоче перевірити чутки про цілителя, і юнак Павло, який хворіє на падучу. Дорогою прочани відчувають, як шлях перетворюється на пастку, де страх бере гору над вірою.

Як зазначають автори проєкту, фільм показує механізм тоталітаризму — не стільки насильство, скільки страх, мовчазну згоду й ідеологічне виправдання зла. Око Прірви постає метафорою системи, яка затягує людей популістськими обіцянками та простими рішеннями для складних проблем.

«Валерій Шевчук у своїх творах геніально розмиває межі часу й простору, ведучи читача між реальним і нереальним. В “Оці прірви” ми спробуємо відтворити цю хитку межу між фізичним і метафізичним світами», — каже режисер і сценарист фільму.

Сам Шевчук, який пішов з життя 6 травня 2025 року у віці 85 років, раніше висловлював сподівання, що твір, переданий сценаристу, по-справжньому захопить його і кликатиме за собою. Продюсер Дмитро Суханов додає: «Літературна матерія Шевчука складна, філософська і глибока. Я сподіваюсь, що екранізація допоможе побудувати шлях сучасної молоді до цієї складної за формою, але дуже цікавої історії».

Це не просто чергова екранізація класики — це спроба перетворити складну літературну матерію на візуальну притчу, яка промовлятиме до сучасного глядача мовою символів і архетипів.