Тім Каррі: голос, що залишиться в пам'яті

26 серпня світ дізнався про смерть британського актора Тіма Каррі. Він пішов у 81 рік, лишивши по собі ролі, які стали частиною попкультури.
Тім Каррі вмів бути і моторошним, і смішним, і неймовірно харизматичним. Його обличчя знали завдяки ролям у «Воно», «Трьох мушкетерах» та «Сам удома 2». Але для багатьох він назавжди лишиться доктором Френком-н-Фуртером із «Шоу жахів Роккі Хоррора» — роллю, яка принесла йому світову славу ще в 1975 році.
Актор помер увечері 25 серпня у власному будинку в Лос-Анджелесі. Правоохоронці не знайшли ознак насильницької смерті. Останні роки Каррі потерпав від наслідків важкого інсульту, який стався у 2012 році. Тоді він втратив рухливість лівої частини тіла й був змушений користуватися інвалідним кріслом. Актор зізнавався, що після хвороби йому довелося заново вчитися говорити та проходити тривалу реабілітацію.
Народився Каррі 19 квітня 1946 року в Англії. Його кар'єра стартувала на театральній сцені. Спочатку він грав Френка-н-Фуртера в мюзиклі, а згодом повторив роль у кіноверсії. Цей персонаж — яскравий, екстравагантний, з елементами гротеску — став візитівкою актора.
Для українських глядачів Каррі найбільше відомий роллю консьєржа містера Гектора в готелі «Плаза» у фільмі «Сам удома 2: Загублений у Нью-Йорку». Його герой був суворим, але не позбавленим шарму. А от шанувальники жахів запам'ятали актора як Пеннівайза — моторошного клоуна з мінісеріалу «Воно» 1990 року за романом Стівена Кінга.
У доробку Каррі також ролі у детективній комедії «Улика» (1985), де він зіграв дворецького Вадсворта, фільмі «Три мушкетери» (1993), де поставав кардиналом Рішельє, а також стрічки «Енні», «Легенда», «Полювання за „Червоним Жовтнем“» та «Острів скарбів Маппетів». Окремо варто згадати його роботу в озвученні — за один із анімаційних проєктів актор отримав нагороду Daytime Emmy.
У 2025 році Каррі видав мемуари Vagabond, у яких розповів про життя, кар'єру та пережитий інсульт. У вересні того ж року він відвідав спеціальний показ «Шоу жахів Роккі Хоррора» в Лос-Анджелесі з нагоди 50-річчя фільму. Тоді він говорив про наслідки хвороби і зізнавався, що досі не може ходити. Попри це, актор не припиняв працювати: спілкувався з журналістами та брав участь у створенні документального фільму про власне життя.
Тім Каррі пішов, залишивши по собі багату спадщину. Його ролі — від ексцентричного лиходія до мудрого наставника — продовжуватимуть жити на екранах. А для тих, хто ріс на його образах, він назавжди залишиться тим, хто вмів перетворювати буденне на магію.







