Афіша поверх пам'яті: у Запоріжжі банер Анни Трінчер накрив плакат зі зниклими захисниками

12 вересня 2026, 14:48 ·311 слівредакція

У Запоріжжі рекламний банер концерту Анни Трінчер розмістили поверх плаката з фотографіями полонених і зниклих безвісти українських військових. Інцидент викликав хвилю обурення в мережі, а співачка відреагувала на нього публічно.

На фасаді Палацу культури «Дніпроспецсталь» у Запоріжжі афіша концерту Анни Трінчер опинилася просто поверх плаката, де були світлини українських захисників — тих, хто перебуває в полоні або вважається зниклим безвісти. Про це стало відомо з мережі, де місцеві мешканці різко відреагували на таке сусідство.

Співачка дізналася про ситуацію вже після того, як банер було розміщено. У своєму Instagram вона розповіла, що одразу зв'язалася з організаторами концерту та адміністрацією майданчика. За її словами, ні вона, ні її команда не обирали місце для реклами.

«Банер з рекламою мого концерту розмістили поверх банера зі зниклими безвісти та полоненими захисниками. Мені дуже неприємно, боляче і сумно, що саме моя афіша була там. Я відчула велику низку неприємних емоцій. Для мене це абсолютне невігластво і так неприпустимо робити. Очевидно, що я не обирала це місце і мої організатори концерту також», — прокоментувала Трінчер.

Вона зазначила, що не знає, хто саме ухвалив рішення про таке розташування, і поклала відповідальність за місце встановлення банера на адміністрацію Палацу культури. Після розголосу рекламний плакат прибрали з банера зі світлинами захисників.

Далі Трінчер скористалася власною публічністю інакше: поширила у соцмережах інформацію про військових, чиї фотографії були на тому плакаті, та закликала не залишатися байдужими до їхніх родин.

«Я ніколи не стояла і не стоятиму осторонь війни. Війна є частиною мого життя і, як і життя кожного українця, велика частина мого болю. Бо щодня ми втрачаємо наших людей, а сотні родин досі живуть між надією і невідомістю, чекаючи своїх рідних із полону або звістки про зниклих безвісти», — підкреслила артистка.

Ця історія — не лише про помилку в розміщенні реклами. Вона про те, як міський простір зберігає пам'ять і як легко її затулити яскравим банером. Плакати з обличчями полонених і зниклих — це не тло для афіш, а спосіб нагадати, що за кожним фото стоїть людина і родина, яка чекає. І коли реклама опиняється зверху, це виглядає як символічна ієрархія, де шоу-подія перекриває чиюсь долю. Питання тут не стільки до артистки, скільки до тих, хто погоджує місця під банери: у місті, де триває війна, така неуважність межує з неповагою. Добре, що реакція була швидкою. Гірше, що вона знадобилася.