Хржановський у Венеції: «Кожен платить за свій вибір»

Прем’єра «Дау» відбулася 9 вересня на Венеційському кінофестивалі. Курентзис грає у стрічці квантового фізика Лева Ландау. Саме ця участь стала однією з причин критики фільму з боку Міністерства закордонних справ України.

Коли Хржановського запитали, чому головний актор не засудив війну Росії проти України, він відповів: «Це його вибір. Але я вважаю, що кожен платить за свій вибір, за своє життя, за свою долю». На прем’єрі у Венеції Курентзиса не було — через «непередбачену ситуацію в останню хвилину». Режисер зазначив, що підтримує зв’язок з актором і називає його «одним із найвидатніших диригентів нашого часу».

Про власну позицію щодо війни Хржановський сказав: «Єдине, чого я можу побажати — це миру та успіху українському уряду, щоб він зміг якнайкраще впоратися із завданням, врятувати країну та перемогти у цій війні».

МЗС України 17 серпня заявило, що надання престижної культурної платформи проєкту, пов’язаному з російською державою та її мережами впливу, є особливо проблематичним на тлі повномасштабної війни. Окремо українські відомства звернули увагу на «режисера із держави-агресора» Хржановського та на виконавця головної ролі Курентзиса: за їхніми словами, актор отримав російське громадянство, а його музична кар’єра розвивалася за підтримки підсанкційних російських державних банків і культурних інституцій.

Організатори 83-го Венеційського міжнародного кінофестивалю наголосили, що «Дау» — фільм німецького виробництва, а Франція та Швеція є країнами-співпродюсерами. У Венеційській бієнале також заявили, що Хржановський більше не є громадянином Росії: за їхніми даними, він відмовився від російського громадянства та має громадянства Німеччини, Великої Британії та Ізраїлю. Водночас 31 серпня «Слідство. Інфо» повідомило, що за даними російських державних реєстрів паспорт РФ Іллі Хржановського досі чинний, а до квітня 2026 року режисер був зареєстрований у Москві як підприємець у сфері сценічного мистецтва — підставою для цієї реєстрації було саме громадянство РФ.

Сам проєкт «Дау» присвячений фізику Леву Ландау і вже був об’єктом критики за сцени психологічного та фізичного насильства. У квітні 2020 року українська поліція почала розслідування за фактом можливого катування дітей під час фільмування — на кадрах немовлята плакали у клітках, а діти, залучені до знімання, були вихованцями дитячого будинку. У лютому 2021 року поліція закрила кримінальну справу, заявивши, що не бачить у «Дау» пропаганди культу насильства та жорстокості, як і злочину в діях керівництва дитячого будинку, яке залучило немовлят-сиріт до фільмування.

Венеційський кінофестиваль — найстаріший у світі, заснований 1932 року за ініціативи Беніто Муссоліні. Його проводять щороку у вересні на острові Лідо, де журі присуджує «Золотого лева» за найкращий фільм, «Срібного лева» як головний приз журі, нагороди за найкращу режисуру, «Кубок Вольпі» за найкращі жіночу та чоловічу ролі й премію Марчелло Мастроянні найкращому молодому акторові чи акторці.

Історія з «Дау» показує, як мистецька прем’єра на старому європейському фестивалі перетворюється на розмову про відповідальність — режисера, актора, інституцій, які дають їм сцену. Питання, яке Хржановський залишив без прямої відповіді, стосується не лише його фільму: чи можна відділити художній жест від вибору тих, хто його робить, і чи має фестивальна платформа власну ціну.