«ГогольFest» не скасовують, а зменшують: камерний формат замість великої сцени

Жовтневий палац на кілька вересневих днів перетвориться на суцільний мистецький об'єкт. Саме тут, у приміщеннях, що дають змогу розвести потоки відвідувачів і не збирати їх одночасно в одній залі, відбуватиметься «ГогольFest-2026». Поруч розташовані два великі укриття — це й визначило вибір локації.

Від великих сцен і гучних прем'єр цього разу відмовилися: їх перенесли на травень 2027 року. Натомість вереснева програма звузилася до того, що можна показати камерно — кіно, візуальні проєкти, розмови.

«Скасувати фестиваль повністю — фізично найлегше, що ми могли зробити. Але для нас це означало б капітуляцію в тилу. Якщо ми самі зупиняємо культуру, то ворог досягає своєї мети без жодного пострілу — він паралізує наше життя й позбавляє нас сенсів. Ми вирішили: "ГогольFest-2026" змінює формат, але не зникає. Прибираємо масові гучні сцени заради безпеки, але залишаємо те, що тримає нас разом: чесне кіно, глибокі візуальні проєкти та простір для розмови», — пояснює програмна директорка фестивалю Анна Басова.

Від початку вересня в Жовтневому палаці працюють 50 українських художників. Вони змінюють поверхи, кімнати й навіть сходові прольоти — через інсталяції та розписи. Один із центральних об'єктів створює Микита Кадан. До роботи долучилися учні Державної художньої середньої школи імені Шевченка, а кураторкою для них стала художниця й учасниця Венеційської бієнале Алевтина Кахідзе.

«Близько сотні митців взялися перетворювати будівлю на витвір мистецтва. Кожна кімната стане окремим артоб'єктом. Це спроба зафіксувати теперішній момент через спільну дію», — каже засновник «ГогольFest» Владислав Троїцький.

Кінопрограма триватиме п'ять днів. Її підготувало об'єднання «Сучасне Українське Кіно» (СУК). У розкладі — блоки українського короткого метру, документальні, ігрові та анімаційні стрічки. Серед них — прем'єра фільму «Роуз», який представлятиме Австрію на премії «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм»; «Рози», який представлять учасниці колективу Dakh Daughters; «Степне» режисерки Марини Вроди, лауреатки «Золотої пальмової гілки» Каннського кінофестивалю.

Безпековий протокол передбачає, що під час повітряної тривоги покази зупинятимуть, а глядачі зможуть вийти із зали та перейти до укриття.

Окрім мистецької та кінопрограми, фестиваль матиме освітній блок — серію публічних розмов, дискусій і зустрічей із представниками культури, бізнесу, міського розвитку та громадського сектору.

Усі раніше придбані абонементи й квитки на окремі події залишаються чинними: за ними можна потрапити на фестиваль у будь-який день з 16 по 20 вересня. Оновлена програма, розклад і правила безпеки оприлюднені на сайті gogolfest.org.

Історія «ГогольFest» починалася у 2007 році, коли фестиваль заснував режисер Владислав Троїцький. Перші заходи приймав київський «Мистецький арсенал», згодом — ВДНГ, «Довженко-центр» та інші столичні локації. Далі фестиваль вирушив регіонами, проводив резиденції в Маріуполі, Херсоні, Вінниці та Дніпрі, а після початку повномасштабного вторгнення займався культурною дипломатією в європейських містах. Загалом відбулося 28 фестивалів; 2019 року він увійшов до п'ятірки найактуальніших культурних подій Європи за версією EFFE Awards і став офіційним представником України в програмі «Люблін — Європейська столиця культури 2029». Цього року «ГогольFest» повертається до Києва після дев'ятирічної перерви.

Зміна формату — це не відступ і не пауза. Це спосіб зберегти безперервність там, де її найлегше обірвати: у звичці збиратися разом, дивитися одне кіно, говорити про важливе. Фестиваль, який переїжджає з великих сцен у кімнати Жовтневого палацу, лишається тим самим жестом — не зупинятися.