C CommaШоубіз, зірки, музика

Деббі Раян: «Деббі до інциденту» і «Деббі після» — про травму мозку, що змінила життя

·264 слівредакція
Деббі Раян: «Деббі до інциденту» і «Деббі після» — про травму мозку, що змінила життя

Акторка Деббі Раян розповіла, що після п'ятого струсу мозку шість місяців була непрацездатною. Наслідки — мігрені та чутливість до світла й шуму — залишилися з нею й досі.

Іноді життя розпадається на дві частини, і межа між ними — одна подія, до якої вже не повернешся. Для американської акторки Деббі Раян ця межа має назву, яку вона сама й придумала: «Деббі до інциденту» і «Деббі після інциденту». Про це 33-річна акторка розповіла в шоу Last Meals на YouTube-каналі Mythical Kitchen.

За її словами, протягом життя вона перенесла п'ять струсів мозку. Перші чотири вона називає «інцидентами» — так, ніби йдеться про щось дрібне й майже буденне. П'ятий виявився іншим.

«Черепно-мозкові травми значно погіршують ситуацію. Кілька років тому я отримала досить серйозну травму мозку, яка змінила моє життя, і була непрацездатною протягом 6 місяців», — каже Раян.

Пів року вона провела в неврологічному реабілітаційному центрі. Методи терапії, які там застосовували, акторка порівнює з науковою фантастикою — настільки нестандартними вони їй здавалися.

Лікування зрештою дало змогу повернутися до роботи. Повністю відновитися не вдалося.

«Є деякі речі, які просто не повернулися», — зізнається вона.

Серед наслідків травми — підвищена чутливість до світла й шуму та сильні мігрені. Це той різновид змін, які не видно ззовні, але які щодня переписують побут: те, що раніше було тлом, стає випробуванням.

Важливу роль у відновленні відіграли близькі, зокрема чоловік — музикант Джош Дан. Пара одружилася у 2019 році та виховує 8-місячну доньку Фелікс. Підтримка оточення, за словами акторки, допомогла адаптуватися до змін — частина з них, імовірно, залишиться з нею назавжди.

Історія Раян — не стільки про зірку Disney Channel, скільки про те, як людина вчиться жити з новою версією себе. Мова тут не про повернення до колишнього, а про визнання межі, після якої «до» і «після» вже не зшити. І про те, що поруч має бути хтось, хто допоможе звикнути до цієї нової географії власного життя.

Читайте також