Джолі розповіла про підземні класи й дитячі студії Харкова

Харків у розповіді акторки постає містом, де освіта й мистецтво буквально перебралися під землю. Шкільні класи тут облаштували на станціях метро, бо місто розташоване близько до російського кордону і зазнає ударів майже щодня. Інші школи зведені повністю під землею — там найменші діти вчаться читати на глибині трьох поверхів.

Окремо Джолі згадала зустріч із групою молодих спортсменів у Caramel Studio на чолі з Тетяною Єрмашкевич. Вони тренуються під час повітряних тривог у підземному залі на Північній Салтівці — одному з найбільш обстрілюваних районів міста.

Ще одна зупинка — студія Aza Nizi Maza, заснована художником Миколою Коломійцем. За словами акторки, вона побачила, як діти з особливими освітніми потребами вільно створюють неймовірне мистецтво. Від бомбардувань студія перебралася під землю ще у 2022 році.

Далі були Карпати й Gen.Camp Family — простір, де проходять реабілітацію українські ветерани після повернення з російського полону. Джолі розповіла про жінок, які самотужки виховували дітей і водночас боролися за звільнення своїх чоловіків; дехто чекав по чотири роки. Нокс мав за честь провести урок тайського боксу для місцевих дітей.

Акторка також віддала шану родині Олексія Юкова, який присвятив більшу частину життя пошуку, ідентифікації та поверненню родинам тіл полеглих солдатів з обох сторін конфлікту. Він загинув, виконуючи цю місію на передовій, у серпні. «Ці місцеві організації, маючи обмежені ресурси, знаходять можливості продовжувати свою справу за неможливих умов», — написала Джолі.

Це не перший її приїзд до України. Уперше акторка відвідала українські міста у квітні 2022 року, вдруге приїхала в листопаді 2025-го — тоді побувала, зокрема, в Миколаєві та Херсоні, а дорогою зупинилася поїсти в одному із вінницьких закладів.

У цих нотатках із подорожі йдеться не про масштаб руйнувань, а про витривалість тих, хто щодня відбудовує нормальність на власних умовах: читає, малює, тренується, чекає. Саме ця здатність тримати звичне попри неможливе й привертає увагу ззовні — і, ймовірно, саме її варто пам'ятати, коли розмова про Україну знову зводиться до цифр.