Останні роки Тіма Каррі: інсульт, крісло колісне і повернення на екран

25 серпня 2026 року у віці 80 років у Лос-Анджелесі помер Тім Каррі, відомий ролями у «Сам удома 2» та «Воно». Незважаючи на важкий інсульт, він продовжував працювати й жартувати до останнього.
Тім Каррі, який подарував глядачам незабутнього готельного менеджера у «Сам удома 2» і лиходія Пеннівайза в «Воно», пішов з життя. Він помер удома в Лос-Анджелесі, залишивши по собі багату фільмографію та історію мужньої боротьби з хворобою.
У липні 2012-го актор пережив важкий інсульт. Як згодом розповідав сам Каррі, напад стався під час масажу: він не одразу зрозумів, що з ним відбувається, але масажист наполіг на виклику лікаря. Після цього життя артиста кардинально змінилося — він опинився в кріслі колісному, а згодом переніс операцію на мозку. Реабілітація була тривалою, і певний час він узагалі не міг говорити, заново вчачись володіти власним тілом.
Попри фізичні обмеження, Каррі не зник із професії. Він зосередився на озвучуванні, яке не потребувало постійної присутності на знімальному майданчику, та спілкувався з шанувальниками. У 2024 році відбулося його несподіване повернення на великий екран — він зіграв у фільмі жахів Stream, що стало першою повнометражною появою після інсульту.
Останній рік життя Тім Каррі присвятив роботі над мемуарами Vagabond, які вийшли 2025-го. У книзі він детально описав наслідки інсульту та шлях відновлення. Гумор лишався його зброєю: навіть у кріслі колісному він жартував зі сцени під час святкування 50-річчя The Rocky Horror Picture Show у Голлівуді.
У жовтні 2025-го Каррі дав інтерв'ю The New Yorker, перебуваючи на постільному режимі. Журналіст описав його як дотепного та зацікавленого життям співрозмовника. Біля будинку актор вирощував бананові та пальмові дерева, називаючи свій сад «маленькими джунглями». Востаннє публічно він з'явився в червні 2026-го у Сан-Франциско на показі фільму Clue, присвяченому 40-річчю стрічки, — також у кріслі колісному.
Історія Тіма Каррі — це нагадування про те, що творчість не знає меж, навіть коли тіло зраджує. Він залишився в пам'яті шанувальників не лише яскравими ролями, а й прикладом того, як гумор і відданість справі допомагають долати найважчі випробування.
Читайте також
Ще в розділі «Історія»
- Герой України з Мостищини: історія прикордонника Ростислава Варданяна
- Манчестер Сіті втручається в перегони за Гакпо
- «Галатасарай» пропонує 30 млн євро за форварда «Динамо» Пономаренка
- Хореограф Віталій Загоруйко вступив до ЗСУ і показав військову форму
- «Золота Зірка» Героя України Назарія Гринцевича — у руках його мами







