Найкращі українські альбоми 2018 року

,

31 декабря 2018

2596

0

Смілива електроніка, винахідливий джаз, поп-музика з душею та багато іншого — редакція Comma ділиться альбомами та EP, які вразили її цього року.

Найкращі міні-альбоми

7. The Erised «One Hundred»

Спочатку їх було п’ятеро і вони шукали себе у розмитому R&B і даунтемпо в альбомі «Room 414». Залишившись утрьох, The Erised відточили звучання, зробили його більш гучним і пробивним, а у пісні «One Hundred» показали, що можуть наробити галасу і в хіп-хопі, варто лиш захотіти.

6. Hidden Element «Quiet Steps»

Ігор та Ніл кидають виклик жанровій електроніці своїми ламаними бітами і гострими та водночас елегантними звуковими конструкціями. Сподіваємось, їхній виступ на фестивалі Hedonism був далеко не останнім.

5. Sherpa The Tiger «Great Vowel Shift»

Львівська четвірка Sherpa The Tiger надихається східноєвропейським краутроком 60–70-х, додаючи до нього і радянські синтезатори, і сучасний психоделічний поп. На виході маємо п’ять жвавих, вібруючих інструменталок. Вражаючий старт.

4. omodada «Tretiy»

Лесик Омодада грає у гурті Tik Tu і продюсує треки для інших артистів — наприклад, «Незнайомець» для Джамали — а у вільний час видихає вдома в Тернополі і пише м’яке, по-літньому прикумарене інді. Найбільше западає у вуха трек «Єдиний Птах».

3. [O] «Роби Любов»

«Я хотіла про любов, а хлопці — без соплів. Сподіваюсь, так воно і вийшло: любов без соплів», — каже вокалістка Оля Чернишова. Головне в свіжому EP гурту [O] — любов до музики. До синтезаторних хвиль і пружинистих барабанних збивок, до джазу, броукен-біту і діп-хаусу. Перед нами український поп нового часу, витончений, чуттєвий, освітлений сонячними відблисками. Часом студійні версії звучать надто сухо, проте будьте певні, наживо ці пісні розквітнуть і закружляють вас у танці.

2. DZ’OB «Beings for Throbbing»

Для чого ми живемо? Заради пульсації — стверджують хоробрі музичні дослідники з Дніпра у новому релізі. «Незважаючи на всі досягнення цивілізації, людина знову і знову намагається відчути персональний первісний ритм. Пульсація в основі кожного живого організму. Інстинкт назавжди лишається двигуном і провокатором прогресу». Музика DZ’OB як і раніше прудко пружинить між педантично зібраними оркестровками і джазовою свободою, та тепер у ній ще більше електроніки й багатошарового пульсу.

ua2018-ptakhjung

Ptakh_Jung «Black Period»

Міні-альбом року

Антон Дегтярьов і Володимир Бабушкін створили купу саундтреків до фільмів молодих режисерів та відіграли багато експериментальних сетів із живим віджеїнгом, тож їхній дебютний EP — подія довгоочікувана. «Black Period» — це високохудожня емоційна драма. Електронні імпресіоністи заграють із масштабом, широкими мазками й глибокими текстурами малюють неозорі простори. Це техногенна «Меланхолія», серед якої тривожне фортепіано стає кульмінацією, світанком і заходом, кінцем і початком світу у передчутті великого вибуху.

Найкращі альбоми

20. KOMISSIYA

R. COMPLEX

Київські бешкетники з’явилися практично нізвідки — і одразу з альбомом, який присвятили рептильному комплексу, найдавнішій частині людського мозку, що відповідає за примітивні рефлекси, такі, як пошук їжі та комфортних умов, хтивість, відстоювання своєї території. Саме ці примітивні рефлекси, ця майже тваринна безпосередність, із якою хлопці грають панк і пост-панк, робить їхній дебют цікавим. (Beaten Up, Eggshell, Mutabor)

19. Atomic Simao

LEVITATION LOOM FOUR

«This one is true, this one is real» — голос на початку платівки якнайкраще описує те, що буде далі. Міні-оркестр Atomic Simao зазвучав зібраніше й пружніше. Якщо раніше музиканти перегравали класичні гармонії психоделічної музики з недбалим юнацьким максималізмом, то тепер у їхній грі стає більше класу. Східні гармонії флейти і ситари у «Chemical Time Machine» цьому лише сприяють. (Chemical Time Machine, Paper Towers, Psychobell)

18. Latexfauna

AJAHUASKA

Сімпатічні пацанчики починали з іронічних фантазій про ковбоїв, дітей племені айяхуаска, серферів, та з часом з’явилася і меланхолійна ода старості «Алое», і сатира «Поліція». Схожі між собою, їхні пісні фракталізуються і створюють цілий пригодницький світ, а з ним і саундтрек літа. (Ajahuaska, Surfer, Aloe)

17. 2sleepy

FOR THE NEXT DAY

Надто Сонна дрімала шість років, а останній альбом випустила цілих десять років тому, та весь цей час нові треки потроху дозрівали у підсвідомості музикантів. У «For The Next Day» хлопці осучаснюють звучання, але так, щоб не зламати тендітний і наївний шарм індітроніки двохтисячних. Вони повертають і оживлюють атмосферу того часу, коли більшість робила музику заради задоволення — атмосферу, якої часом бракує на музичній сцені сьогодні. (Pentaphonica, 16th floor, A Driver for the Night)

16. The Hardkiss

ЗАЛІЗНА ЛАСТІВКА

Тоді як попередні релізи поп-візіонерів The Hardkiss були радше збірками гучних, накачаних адреналіном синглів, «Залізна ластівка» — це щось більше. Це концептуальний блокбастер про космос і кохання, напакований спецефектами — шумними олдскульними рифами, бронебійними барабанами, дзвінкими синтезаторними хвилями. Та найпотужніший із цих спецефектів — голос Юлії Саніної. Сповнений космосу і кохання, особливо при переході на українську. Хай не весь сюжет тримає у напрузі, між планет сховано кілька найкрасивіших пісень у кар’єрі гурту. (Журавлі, Коханці, Мелодія)

15. VOIN ORUWU

BIG SPACE ADVENTURE

Біти з вечірок майбутнього серед таємничих ландшафтів, залитих синтетичним сяйвом, немов у пост-апокаліптичному кіно — продюсер Дмитро Авксєнтьєв запрошує у велику космічну пригоду. (Forest Theme, Different, Crisis In The Jungle)

У мережі можна знайти лише семплер, кілька треків і запис ефіру на Радіо Аристократи, повний реліз доступний лише на вінілі, зокрема у Closer Record Store.

14. Blooms Corda

FOG LAVENDER

Третій альбом Blooms Corda — це вечірка для двох, або навіть і для одного («fuck you off, моя тривого»). Канонада «Коло», мінімалістичний, прикрашений акордеоном «Сапфір», філософська мантра зі жвавим грувом і саксофонним соло «Хто прийде» — Данило Галико і далі культивує фірмове звучання Корди, легке, романтичне, прифанковане, але додає більше фортепіано і частіше розчиняє голос у ефектах і жіночих бек-вокалах. (Mozhe, Vechirka na odnogo, Hto pryide)

Читай на Comma інтерв’ю з Данилом про новий альбом, дивну роль музики і бажання побути хікікоморі.

13. Yuriy Seredin

ASYLUM SEARCH

Джазовий піаніст Юрій Середін на дебютній платівці заявляє про великі амбіції, перемішуючи бібоп, мінімалізм, фріджаз і сучасні експерименти. Він вкладає треки у концептуальній послідовності — найважливіший «Asylum Search» по центру, пов’язана між собою пара «Symmetry» / «Asymmetry» на півшляху з обох боків, по імпровізації між ними, по гітарному соло з іншої сторони, а ще серед нескінченних гармоній титульного треку нам почулося посилання на «Рідна мати моя» , що цілком резонує з назвою і обкладинкою. Цікаво, скільки інших відкриттів і асоціацій ховає цей альбом. (Asylum Search, Krasne, Forgotten Place)

12. VAKULA

METAPHORS

Відколи Вакула прославився як діп-хаус артист, він регулярно досліджував нові звукові горизонти, запозичуючи елементи звідусіль від краутроку до мінімалу. На його новій платівці ритми конгів і вібрафонів вкриті розмазаними електронними текстурами — разом це звучить як ембіентний оммаж афрофутуризму, який дихає і переливається так, що навіть 18-хвилинний титульний трек ні на мить не залишає нудьгувати. (Metaphors)

11. ONUKA

MOZAЇKA

Ця мозаїка — результат кропіткої ручної роботи. Ната Жижченко продумала кожен візерунок, і кожен має для неї значення. Вони зображають її дитинство («VATRA»), її відчуття прекрасного («VSESVIT»), її переживання («ALL FRIENDS») і обурення («GUNS DON’T SHOOT»). Серед камінців, якими укладені візерунки — ще качовіші електронні мелодії, трохи етніки, навіть дитячі записи Нати та семпли криги. Ця мозаїка зображає світ ONUKA, його розквіт і розростання. («GUNS DON’T SHOOT», «ANIMAL», «STRUM»)

10. VIVIENNE MORT

ДОСВІД

Вокал Даніели Заюшкіної вже став одним зі скарбів сучасної української музики, але тепер зазвучав іще пронизливіше. Загартовані тисячними залами, Vivienne Mort видали платівку, у якій крізь емоційні фортепіанні переливи виринають то флейта сякухаті, то хвилі Мартено, але у центрі завжди лишається саме цей голос і його історія, спроби усвідомлення життя і смерті, змішані з біблійними мотивами і екзотичною міфологією. (Думаю про тебе, Час, Я і так одна)

Читай на Comma інтерв’ю з Даніелою Заюшкіною про щастя, страхи і трактування пісень.

9. CAPE COD

ECHOES

Другий альбом Максима Сікаленка — це збірка творчих викликів. Продюсер перезібрав десятки улюблених жанрів — R’n’B старої та нової школи, брейкбіт, фанк, IDM, бліп-техно. У його треках відбувається багато всього і одразу, вони кричуще піднесені, наче госпел, і так само як госпел націлені перекричати радістю інформаційний шум навколо. І це вдається. «Sunsay» звучить як ідеальна пісня для початку ранку, «I Don’t Wanna Know» та «I’m Coming Home» переносять на вечірку, яка, здається, почалася ще вчора і ніколи не закінчиться, а блискучий дослід із хіп-хопом «I Am That» та більш похмурі інструментальні вставки заохочують уважно слідкувати за наступними кроками Максима. (Sunsay, I Am That, I’m Coming Home)

Читай на Comma потрековий розбір альбому від самого Cape Cod.

8. POSTMAN

EVERYTHING IS NEW

У своїх сольних піснях Костянтин Почтар із гурту 5 Vymir змальовує світ навколо і свої почуття щодо нього, і якщо раніше це були прості ескізи, то тепер відтінків стає дедалі більше, з’являються несподівані деталі — голос Аньі Оуен Вістер із норвезького тріп-хоп гурту Flunk у «I Mitt Sinn», колісна ліра у «Holy War», хохма на початку «Чуєш». Кольори стають насиченіші. Настрій — густіший, заплутаніший, часто похмуріший. Зрештою, все як у світі навколо. Цей альбом сповнений розчарування і питань. Відповіді приховані між рядків. Вони пробиваються, як світло крізь пальці. Правда десь посередині. Надія десь зовсім поруч. (I Mitt Sinn, Сіль, Holy War, Like a Child)

7. JAMALA

КРИЛА

Співачка зібрала неймовірну компанію: серед музикантів джазбенд Acoustic Quartet і гітарист «Океану Ельзи» Влад Опсеніца, серед продюсерів Лесик Омодада з Tik Tu, Олександр Каспров з [O], Іван Клименко і SEKTA production — і сама керувала записом аранжувань. Саме ця гнучкість у підходах і гнучкість у самій музиці відрізняє її від інших українських поп-зірок.

Найпронизливіший хіт року «Крила», класичні для артистки гімни безтурботності «Happiness» та «Кохання», навіть переосмислення вірша Олени Теліги як змога сказати про наболіле у пісні «Натовп» — у новому альбомі Джамала як ніколи прагне тепла і легкості, і співає саме про це. (Крила, Hapiness, Кохання)

Читай на Comma інтерв’ю з Джамалою про роботу над альбомом та життя після «Євробачення»

6. ВАГОНОВОЖАТЫЕ

РЕФЕРЕНС

Вони — сучасні поети як у текстах, сплетених із хитрих шарад і прямих ударів (тепер ще й українською), так і у музиці, яка вібрує, закипає, навішує один за одним міцні хуки. В новому альбомі їм є що сказати. «Референс» — арт-об’єкт гострий і ритмічний, реакційний і реактивний. Про нашу викривлену реальність, про людські фобії і слабкості, а ще про драйв як протест. Із ним «Вагоновожатые» стверджуються як креативний голос нашого часу. (Веаюфром, Человек Аэмфобия, Сдать)

5. ZAVOLOKA

PROMENI

Заключний альбом тетралогії Катерини Заволоки, присвяченій чотирьом стихіям — повітрю («Viter»), воді («Water»), землі («Syngonia»), вогню (власне, «Promeni»). 

З усієї серії цей реліз сяє найяскравіше — він сяє пристрасно і небезпечно, як сама сонячна поверхня. І якщо спочатку синтезаторні промені пронизують і нагрівають, то далі люта енергія виривається язиками полум’я. (Promeni, Flame From Within)

4. HEINALI

IRIDESCENT

Композитор і саунд-дизайнер Олег Шпудейко зібрав у новому альбомі свої імпровізації на модульних синтезаторах за кілька років — деякі записані в один дубль, інші нашаровані й перетворені на композиції. 

Серед безлічі дротів і ручок музикант відшукує електронну душу модулярів, оповиту вишуканими гармоніями і м’якими тембрами. (Iridescent, Shadow Invention, Enfold)

3. New Brain Trio & Balog

STRATUM

Київський джазовий колектив New Brain Trio відрізняє свіжість підходів. Це й справді нові мізки, музиканти кілька років доводили влучність назви на регулярних концертах і джемах, а тепер — у дебютній платівці, записаній разом із львівським саксофоністом Михайлом Балогом. Цю саму програму вони грали разом влітку на Leopolis Jazz Fest.

«Stratum» — це контрапункт медитатиції й непідконтрольної енергії. Як розширюється всесвіт, так і ця музика розростається від зважених інтровертних мелодій у вільне шаленство. (Unicorn, Stratum)

2. AERO BENIN

AERO BENIN

Aero Benin — це неіснуючі більше авіалінії африканської країни Бенін. У часи надшвидкостей, коли цілі авіалінії стають непотрібними, легко проґавити щось важливе. Автор однойменного музичного проекту Олександр Філоненко закликає не провтикувати важливе. Часом для цього треба розслабитись і прислухатись до себе, а чіловий повітряний альбом Aero Benin сприяє цьому якнайкраще.

Більшість партій Філоненко записав сам, ще кілька додали гітаріст Петро Чернявський (Peter and the Wolves) і вокалістки Катерина Роговая (INAIA) та Софі Віллі. (The One, Papers, L’aventure)

АЛЬБОМ РОКУ

YUKO
DURA?

Цей молодий гурт очолює наш топ другий рік поспіль. Ми й самі не очікували. У другому альбомі YUKO дорослішають як музично, так і в ідейному усвідомленні свого голосу й шляху.

У нових піснях вони досліджують місце жінки у суспільстві, від старовинного фольклору до сьогодні. Що ж до музики, з одного боку Стасу і Юлії явно до вподоби, що їх прозвали рейверами, тож маємо ядерну послідовність «DURA» / «HULENAIA» / «YARYNO» і божевільний восьмибітний відрив «PJU PJU». З іншого, якщо раніше YUKO майже завжди валили галасливо, то тепер видають меланхолійні, емоційно доросліші й при цьому не менш захопливі «SYROTYNA» і «BYVAYTE ZDOROVI». Водночас, «SORRY» розкриває зовсім нову сторону гурту — власний текст, власний стиль, заявка на інтригуюче майбутнє. (YARYNO, SYROTYNA, GALYNA GULIALA, PJU PJU, BYVAYTE ZDOROVI)

  Слідкуйте за свіжими матеріалами Comma у Telegram.
Молоды, дерзки и прекрасны: 10 свежих имён в женском хип-хопе