Анатолій Пашинін: актор, який обрав Донбас замість російської кар'єри

Іноді біографія людини стає точнішою за будь-який маніфест. Анатолій Пашинін народився 15 вересня 1978 року у Світловодську на Кіровоградщині, шкільні роки провів у Запоріжжі, а на п'ятому курсі університету вирушив до Москви — вступати до Вищого театрального училища імені Щепкіна. З початку 2000-х він знімався в кіно, і популярність йому принесли саме російські проєкти: «Грозові ворота», «Адмірал», «Ми з майбутнього», «Побєг». Водночас актор працював і в Україні — серед його робіт серіали «Ундіна», «Право на любов», «Замок на піску» та фільми «Украдене щастя», «Вірний друг», «Ґудзик», «Правило бою».

Переломним став Майдан. Після початку Революції Гідності Пашинін залишив Росію й повернувся в Україну, підтримував протести та відкрито критикував політику Кремля. В одному з інтерв'ю він навіть казав, що не хоче, аби його називали російським актором. Акторської роботи він не полишив: знімався у вітчизняних стрічках, зокрема у спортивній драмі «Правило бою» та «Посттравматичній рапсодії» — заради участі в останньому проєкті тимчасово залишав зону бойових дій.

Про те, що Пашинін воює на боці України, стало відомо у серпні 2017 року. Журналіст Андрій Цаплієнко повідомив, що актор уже понад місяць служить у 8-му батальйоні Української добровольчої армії. Сам він пояснював, що спершу допомагав військовим фінансово, а згодом вирішив поїхати на фронт особисто. Командир батальйону Андрій Гергерт розповідав, що Пашинін провів у підрозділі близько двох місяців, із них приблизно місяць — на передовій. На той час актор мав російський паспорт і цього не приховував. «Він – звичайний боєць, не якийсь екстраординарний, і, наприклад, він на передовій був один місяць, а хлопці вже по три роки, як його схарактеризувати? Був чоловік, приїхав по добрій волі, сказав, що хоче воювати. Так, будь ласка, нехай воює», — казав Гергерт.

Про російського президента Пашинін висловлювався різко, називаючи його «карликом» і наголошуючи, що його дії були передбачуваними. На думку актора, Путін намагається компенсувати власну неспроможність через владу та агресивну політику. «Цей карлик не може мене здивувати. Вся його підлість була цілком передбачуваною. Все кричить про його неспроможність як чоловіка та індивідуума. Не здобув розумної освіти, не зробив кар'єру навіть у такій скотарській структурі як КДБ. Ви бачили його фото з оголеним торсом? Відразу видно, гормональний фон порушено», — говорив він.

Після кількох років активної публічної діяльності Пашинін фактично зник із медійного простору. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році він звертався до білорусів із закликом не брати участі у війні проти України. Відомо, що після фронту він жив у Києві, але подробиць свого теперішнього життя не розкриває, у кіно останніми роками майже не знімається й не дає інтерв'ю українським медіа. У лютому 2025 року актор опублікував у Фейсбуці допис — російською мовою — про проблеми української театральної освіти та можливі сексуальні домагання й насильство з боку викладачів театральних вишів.

Можливо, саме ця тиша і є найгучнішою частиною його історії. Людина, яка мала всі підстави залишитися в комфорті російських знімальних майданчиків, обрала інший шлях — і не перетворила його на медійний образ. Сьогодні про Пашиніна відомо небагато, і ця стриманість читається як послідовність: він не грав у патріотизм, а просто жив його по-своєму.