Коронер: Гейден Панеттьєрі померла від випадкового передозування

Американський коронер Майк Елліс оголосив, що смерть Гейден Панеттьєрі була нещасним випадком. За його словами, розтин не показав жодних тілесних ушкоджень, які могли б призвести до загибелі акторки.

Причиною смерті назвали «токсичну дію фентанілу, 4-ANPP (хімічного побічного продукту фентанілу), алпразоламу, метокарбамолу та кветіапіну». Алпразолам застосовують при тривожних розладах, метокарбамол — як міорелаксант, а кветіапін — для лікування тяжкої депресії та інших серйозних психічних станів.

36-річну акторку, відому за серіалами «Нешвілл» і «Герої», минулого місяця знайшли непритомною у квартирі в Грінвіллі, штат Південна Кароліна. Медики протягом 40 хвилин проводили серцево-легеневу реанімацію та інші розширені реанімаційні заходи, перш ніж констатувати смерть. У квартирі на той момент перебували Браян Гікерсон, із яким Панеттьєрі час від часу мала стосунки, та його брат Зак Гікерсон.

У поліцейському звіті, оприлюдненому після смерті, згадувався перелік препаратів, які приймала акторка, але їхні назви були заретушовані. Представниця родини Панеттьєрі Кейсі Кітчен, коментуючи висновок коронера, зауважила, що «розслідування все ще триває, а справа є складною». Поліція Грінвілла підтвердила, що продовжує вивчати обставини смерті.

Панеттьєрі знімалася й у франшизі фільмів жахів «Крик», а на початку цього року випустила мемуари. У них вона відкрито говорила про післяпологову депресію, залежність і шлях до одужання. 2018 року вона передала опіку над своєю єдиною дитиною, Каєю, колишньому партнерові — українському професійному боксеру Володимиру Кличку, батькові дівчинки.

Її шлях у професії почався задовго до дорослих ролей: уперше Панеттьєрі знялася в рекламі, коли їй було лише 11 місяців. Згодом вона стала дитиною-акторкою і грала в мильних операх, зокрема One Life to Live та Guiding Light. Першу помітну роль у повнометражному кіно вона отримала у дев'ятирічному віці, озвучивши принцесу Дот в анімаційному фільмі «Життя комах».

Історія Панеттьєрі — це історія раннього старту й довгого, складного повернення до себе. Те, що коронер назвав смерть нещасним випадком, не скасовує ні її роботи, ні розмови про залежність, яку вона сама почала своїми мемуарами.